Найголовніше правило, як стверджують психологи, звучить так: «помилка не
повинна фіксуватися у свідомості». Якщо дитина запитує, як пишеться
слово, відразу говоріть правильно. Неприпустимі фрази типу: «тут
пишеться не «а», а «о». Намагайтеся регулярно проводити вдома диктанти
хоча б із вправ підручника. Якщо в дитини виникають труднощі або вона
вже виводить неправильну літеру, ви, стоячи за її спиною, неголосно
підказуйте: тут «о» або тут «є». Не акцентуйте увагу на неправильному
написанні, фіксуйте тільки правильне.
Дуже допомагає щоденне читання класики. 2—3 сторінки з І. Тургенєва, Л.
Толстого, І. Буніна дитина повинна прочитати повільно, голосно і чітко
вимовляючи кожну літеру так, як написано, а не як чується. Збоку це
схоже на читання по складах дошкільника. У цьому випадку одночасно
працює зорова,- слухова і моторна (мова, гортань) пам'ять. Потім, коли
дитина зіштовхується з цими словами на письмі, вона мислено вимовляє їх
правильно, а отже, і правильно пише.
Аналогічно потрібно читати і блоки з 15—20 слів, підібрані в
орфографічному словнику: голосно, чітко і не один раз. Уже через кілька
місяців регулярних занять ви помітите поліпшення в письмі дитини.
Читанням по складах, з чіткою вимовою кожної літери необхідно займатися
щодня. Перевірочні диктанти, текстові і словникові, можна проводити 1—5
разів на тиждень. Перевіряючи роботу дитини, не підкреслюйте помилки
червоним олівцем. Цим ви тільки закріплюєте в пам'яті неправильне
написання. Краще випишіть слова, у яких зроблені помилки, і включіть їх у
словникові блоки, які читає дитина, а потім знову перевірте в диктанті.
Звичайно, існують відпрацьовані, складні методики розвитку грамотності.
Те, що сьогодні радимо ми, неважко і вимагає тільки постійної, щоденної
роботи. Результативність же була перевірена неодноразово.
Наприкінці хочемо передати розмову з випадковим попутником у поїзді.
Літній чоловік розповів, що в школі його не атестували з російської мови
після восьмого класу. Правила знав, але писав з численними помилками.
Вчитель порадив йому кожного дня під час літніх канікул переписувати по
десять сторінок роману «Війна і мир». Восени він успішно склав іспит,
зробивши у творі тільки дві помилки. З того часу проблем із грамотністю в
нього не виникало, а кілька загальних зошитів з пописаними пожовклими
сторінками, пам'яттю того страшного літа, він тепер показує онукам.
Класика — велика річ! Спробуйте.