Найголовніше правило, як стверджують психологи, звучить так: «помилка не повинна фіксуватися у свідомості». Якщо дитина запитує, як пишеться слово, відразу говоріть правильно. Неприпустимі фрази типу: «тут пишеться не «а», а «о». Намагайтеся регулярно проводити вдома диктанти хоча б із вправ підручника. Якщо в дитини виникають труднощі або вона вже виводить неправильну літеру, ви, стоячи за її спиною, неголосно підказуйте: тут «о» або тут «є». Не акцентуйте увагу на неправильному написанні, фіксуйте тільки правильне.

Дуже допомагає щоденне читання класики. 2—3 сторінки з І. Тургенєва, Л. Толстого, І. Буніна дитина повинна прочитати повільно, голосно і чітко вимовляючи кожну літеру так, як написано, а не як чується. Збоку це схоже на читання по складах дошкільника. У цьому випадку одночасно працює зорова,- слухова і моторна (мова, гортань) пам'ять. Потім, коли дитина зіштовхується з цими словами на письмі, вона мислено вимовляє їх правильно, а отже, і правильно пише.

Аналогічно потрібно читати і блоки з 15—20 слів, підібрані в орфографічному словнику: голосно, чітко і не один раз. Уже через кілька місяців регулярних занять ви помітите поліпшення в письмі дитини. Читанням по складах, з чіткою вимовою кожної літери необхідно займатися щодня. Перевірочні диктанти, текстові і словникові, можна проводити 1—5 разів на тиждень. Перевіряючи роботу дитини, не підкреслюйте помилки червоним олівцем. Цим ви тільки закріплюєте в пам'яті неправильне написання. Краще випишіть слова, у яких зроблені помилки, і включіть їх у словникові блоки, які читає дитина, а потім знову перевірте в диктанті. Звичайно, існують відпрацьовані, складні методики розвитку грамотності. Те, що сьогодні радимо ми, неважко і вимагає тільки постійної, щоденної роботи. Результативність же була перевірена неодноразово.

Наприкінці хочемо передати розмову з випадковим попутником у поїзді. Літній чоловік розповів, що в школі його не атестували з російської мови після восьмого класу. Правила знав, але писав з численними помилками. Вчитель порадив йому кожного дня під час літніх канікул переписувати по десять сторінок роману «Війна і мир». Восени він успішно склав іспит, зробивши у творі тільки дві помилки. З того часу проблем із грамотністю в нього не виникало, а кілька загальних зошитів з пописаними пожовклими сторінками, пам'яттю того страшного літа, він тепер показує онукам. Класика — велика річ! Спробуйте.